Юлія Зозуля: “Хочу, щоб українці не чули страшні цифри “200” і “300”” – ЕЛЕКТОРАТ

Юлія Зозуля: “Хочу, щоб українці не чули страшні цифри “200” і “300””

Український медик-доброволець-волонтер. Навчалась у Міжнародній благодійній медичній школі при Дарницькому медичному об’єднанні за спеціальністю “сестринська справа”. Після навчання продовжила службу у Центральному київському госпіталі Міністерства оборони України, де готувала та допомагала у проведенні багатьох складних операцій. Зараз працює в Центральній районній поліклініці Дарницького району.

 

З перших днів загарбання України нашими “сусідами-братами” не змогла залишитись осторонь таких важливих для всієї нації подій. З початку війни на сході України, за покликом серця розпочала нелегку волонтерську працю, впродовж всього періоду та по теперішній час допомагає українським воїнам в складі ГО “Територія підтримки Бориспіль”. Пройшовши складний шлях волонтера, після отриманої травми грудної клітини та періоду реабілітації, стала на допомогу як медик у складі БО “БФ АСАП ЕМС Хоттабич” влітку 2016 року. За її допомоги та участі стабілізуються та евакуюються воїни, що знаходяться на передовій лінії в районі Горлівки в селищі Зайцеве і найближчих позицій до нього; здійснюється прийом місцевого населення, що повернулося до своїх домівок в межах сірої зони, що є під постійним вогнем противника.

 

Незважаючи на власну життєву драму (є діабетиком, онкохворою та періодично проходить курс хіміотерапії) проявляє незламність та волю до життя. Ніжна та лагідна дівчина, водночас мужній друг та воїн своїм прикладом надихає ближніх до боротьби за нашу неньку Україну.

Кажуть: ” в темні часи добре видно світлих людей” – однією із цих світлячків і є Юлія.

 

І дещо з історії ордена “За спасіння життя”, який отримала Юлія Зозуля. Саме для відзначення таких героїв – медиків і волонтерів, нагорода була заснована благодійним фондом “Вірую”. І не випадково фундатори відзнаки присвоїли їй ім”я академіка Леоніда Ковальчука. Він теж – все своє життя – присвятив порятунку інших. Відомий в Україні хірург, доктор медичних наук, професор, ректор Тернопільського державного медичного університету помер два роки тому, але залишив по собі не тільки численних учнів і наукові праці. Його ім”я відтепер житиме в ордені. Були й інші нагороджені, про них ми вже розповідали і продовжимо це робити. А вручив ордени “За спасінні життя” імені академіка Леоніда Ковальчука Голова Нагороджувальної Ради , архієпископ Тернопільський,Кременецький і Бучацький УПЦ КП Владика Нестор.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *