У хмельницьких Севрюках крадуть безсоромно – ЕЛЕКТОРАТ

У хмельницьких Севрюках крадуть безсоромно

Живемо нині у час потужного розвитку медіа-комунікацій і, завдяки цьому, будь-який міський голова, або, як модно зараз називати – мер, будь-якого обласного центру, завжди знаходиться під пильним контролем засобів масової інформації. І це дуже позитивне для українського суспільства явище – журналісти місцевих газет, радіо, телебачення, інтернет-сайтів , оприлюднюючи ті чи інші дії керівників, не дають їм чинити на шкоду мешканців і їхніх міст. Будемо об’єктивними – містоначальникам районного масштабу цієї медійної контр-уваги приділяється вже менше. А от до маленьких сіл журналісти часто і взагалі не доїжджають…

І деякі сільські голови цим користуються, приймаючи рішення, які суперечать не лише інтересам громад, а й вимогам Закону. Але нечисті на руку сільські «губернатори» забувають, що, окрім журналістського, є ще й людський контроль, котрий може бути набагато дієвішим, аніж у великих містах – бо у селі важко щось приховати і люди все бачать… Як от, наприклад, у селі Севрюки Красилівського району Хмельниччини, де сільський голова Юрій Шкроба так розпорядився майном земляків, що аж у кримінал вляпався…

Коли у Севрюках відбувалось розпаювання земель, під цей процес потрапив і сільський тік, тобто – приміщення для зберігання зерна. Отримавши земельні паї, севрюківчани – певними частками- стали й пайовиками току. І про це свідчить конкретний документ – «Перелік майна, що розпайоване між співвласниками майнових паїв села Севрюки» – від 1-го січня 2000-го року. Відтоді це зерносховище по суті перетворилось на приватну власність, якою мають право розпоряджатись тільки її господарі.

Щоправда, необізнані у юридичних нюансах селяни (хто ж їм підкаже?), не оформили документально право власності на свої частки у володінні майном току. Хоча, ще раз підкреслюємо, вищезгаданий документ про перелік розпайованого у Севрюках майна – з прізвищами пайовиків і зазначенням належних їм об’єктів – де-факто підтверджує право людей на власність. А що стосується оформлення цього права де-юре, то сільський голова Шкроба сам мав би підказати односельцям зробити це. Але мовчав, бо задумав скористатись юридичною шпариною для власної користі. Що невдовзі і зробив…

І здійснив оборудку оперативно – так, щоб ніхто і спам’ятатись не встиг. 18-го травня 2016-го року Юрій Шкроба своїм підписом благословив прийняття будівлі зернотоку на баланс Севрюківської сільської ради, чого робити з розпайованим майном не мав права. А вже за місяць – 24-го червня – навіть скликав позачергову (так поспішав!) сесію сільради, на якій ввів в оману місцевих депутатів і схилив їх до голосування за передачу в оренду зернотоку, зерносховища і зерноочисних машин приватному підприємцю. Рішення це невідкладно підписав і таким чином взяв на себе відповідальність за «операцію» з крадіжки чужого майна.

Хто ж – з легкої «кримінальної» руки Шкроби – став щасливим орендарем вкраденого у селян майна? Це підприємець з Красилова Леонід Зарицький. Саме з ним сільський голова Юрій Шкроба 7-го липня 2016-го уклав договір на користування зернотоком. І навіть не сумнівайтесь – зовсім не випадково саме з Зарицьким. Виявляється, Шкроба і Зарицький, пов’язані членством в одній партії «Совість України». Вельми символічно-промовиста, з огляду на перебіг подій, назва – бо, судячи з усього, совісті однопартійці якраз і не мають…

Про Леоніда Зарицького мусимо сказати більше. Його діяння у Красилівському районі, пов’язані з «віджиманням землі», бандитськими «розборками», фальшивим фермерством і статусом нібито безробітного неодноразово ставали об’єктами журналістських досліджень. Мало того – новоявлений орендар току Севрюків зараз перебуває під кримінальним розслідуванням, пов’заним із застосуванням ним вогнепальної зброї і погрозами убивством (читайте докладно). Цілком ймовірно, що і до тюрми може сісти. А тепер – за компанію – тягне туди й партійного «совісного» соратника Шкробу…

Ошукані власники розпайованого току (редакція має дані про них) поскаржились на незаконні дії сільського голови до Старокостянтинівської   прокуратури. З аналогічною заявою про вчинення злочину звернулось і ТОВ “СК Промінь”. Це підприємство давно працює на землях Севрюківської громади, сумлінно виконує свої орендні зобов’язання і саме до нього люди теж звернулись за правовою допомогою.

Як результат, з подачі прокуратури, Красилівським відділом поліції (про це заявникам повідомив старший слідчий О.Мазур) розпочато кримінальне провадження відносно сільського голови Шкроби за ознаками злочину, передбаченого ч.3 статті 364 Кримінального кодексу України. Йдеться про зловживання владою та службовим становищем. А відтак – підозрюють Юрія Шкробу й у, цілком ймовірному, отриманні неправомірної вигоди. Простіше кажучи –хабаря від Леоніда Зарицького. Відомості про це внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27-го жовтня 2016-го року за №12016240170000548.

Ми будемо уважно стежити за перебігом рослідування і про його результати обов’язково розповідатимемо у наступних матеріалах. А на завершення цієї публікації, на наш погляд –доречно, процитуємо мовою оригіналу витримку з твору Ільфа і Петрова «12 стільців» : «…Завхоз 2-го дома Старсобеса был застенчивый ворюга…не красть он не мог. Он крал и ему было стыдно. Крал он постоянно, постоянно стыдился и поэтому его щечки всегда горели румянцем смущения и конфуза. Завхоза звали Александром Яковлевичем…»

А наших севрюківських героїв звати Юрій Петрович і Леонід Йосипович. Тільки їм, здається, зовсім не соромно…

ДЖЕРЕЛО: КРАСИЛІВ СЬОГОДНІ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *