Амністія для топ-корупціонерів

Якщо ці анти-антикорупційні механізми запрацюють, то притягнути до відповідальності не зможе навіть незалежний антикорупційний суд, повідомляє сайт ЕЛЕКТОРАТ з посиланням на НОВОЕ ВРЕМЯ.

23 січня НАБУ і САП оголосили підозру очільниці Держаудитслужби Лідії Гавриловій. Саме ця служба відповідає в Україні за порушення у публічних (державних) закупівлях. Але Верховна Рада та НАЗК підготували для Гаврилової та інших топ-чиновників зручний шлях для уникнення покарання. Та про все по черзі.

Пам’ятаю, як ми отримали першу відписку від новоствореної Державної аудиторської служби України (ДАСУ) на, здавалося б, очевидне порушення в закупівлях – ухилення від процедури відкритих торгів. Це коли замовник, аби не проводити тендер, розбиває суму закупівлі на дрібні частки. Зазвичай це 199+ тисяч гривень, бо 200 тисяч – це порогова сума від якої товари та послуги мають закуповуватися тільки через відкриті торги. Такі порушення завжди найочевидніші – не треба бути Ейнштейном, щоб порахувати загальну суму закупівель по одному коду класифікації та зрозуміти, що насправді це – одна закупівля.

Ще у 2016-му стало зрозуміло, що з держаудиторами каші не зварити.  Кожен з громадських активістів, які глибоко займаються реформою публічних закупівель (ProZorro), має у своїх папках такі історії.

За даними організації “Платформа Громадський Контроль”, за 10 місяців 2017 року Аудиторська служба передала документи щодо 469 ревізій і перевірок, за якими відкриті досудові розслідування. Цифра ніби є, але це лише 0,5% від усіх закупівель (загалом за 10 місяців відбулося 84 тисячі надпорогових процедур закупівлі).

Зі свого досвіду скажу – більше половини розслідувань щодо закупівель уповільнює саме ДАСУ, яка просто відмовляється вживати заходів до порушників. Найчастіше служба під керівництвом Гаврилової визнає порушення, але розводить руками, мовляв, нічого вдіяти не можемо, не маємо повноважень.

23 січня стало відомо, що голова ДАСУ Лідія Гаврилова отримала від НАБУ і Антикорупційної прокуратури підозру в незаконному збагаченні. Є висока імовірність, що вона фіктивно розлучилася з чоловіком, аби приховати набуття майна на 10 млн грн.

За 2016 рік очільниця ДАСУ задекларувала чотирикімнатну квартиру на 122 квадрати за 1 млн гривень. Судячи з розслідування «Наші гроші», детективи встановили – ця нерухомість коштувала понад 2,7 млн. Пізніше судова будівельна експертиза визначила ринкову вартість на момент придбання – 3,53 млн грн.

Утім насамперед у провадженні ішлося про майно, яке чоловік придбав після «розлучення» – це Toyota Land Cruiser 200 за понад 2,2 млн грн і два паркомісця, вартість яких виглядає дуже скромно на тлі всього іншого – 276 тис. грн. А про такі дрібниці, як золоті злитки, небюджетні меблі та інше – годі й говорити.

Враховуючи вибіркову сліпоту ДАСУ щодо тендерних порушень та їхні масштаби, припускаю, що принаймні частка цих “активів” таки є наслідком глибокої вдячності чиновників на адресу лояльної очільниці контролюючого органу.

Після таких новин мали би лунати фанфари і оплески: адже керівнику неефективної аудитслужби оголошують підозру в незаконному збагаченні, скоро кінець розслідування, суд і…

І тут постають нюанси. Нюанси законодавчих ініціатив. Одна з них – зареєстрований цього тижня у парламенті законопроект, який передбачає зміну всього лише одного абзацу кримінального кодексу. Та цей один абзац здатен врятувати тисячі корупціонерів. Якщо його ухвалять, то будь-який хабар чи відкат, вкладений в елітні автівки, вілли, антикваріат, золоті злитки, стане “законно придбаним активом” у декларації. Якщо звісно саме придбання буде належним чином оформлене.

Ну а в НАЗК ще в грудні затвердили роз’яснення, яким усупереч КПК позбавили права Антикорупційне бюро та інші правоохоронні органи реєструвати провадження без висновку НАЗК. Не за всіма статтями кримінального кодексу. Тільки за двома – так звана брехня в декларації і незаконне збагачення. В Агентстві з питань запобігання корупції вирішили, що тільки після їхньої перевірки, виявлених фактів порушення і офіційного висновку – можна починати розслідування. Про перевірку Гаврилової НАЗК не повідомляло, приписів я теж в очі не бачив. Гугл і пошук сайту НАЗК про це теж не знає. Збіг? Навряд.

Все надто банально. Якщо ці анти-антикорупційні механізми запрацюють, то притягнути до відповідальності крадія-чиновника, рішалу-прокурора, ручного суддю чи зручного аудитора не зможе навіть незалежний антикорупційний суд.

Схоже на «План Б» для тих, кому так не хочеться виконувати зобов’язання перед ЄС, МВФ і Світовим Банком.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *